Шевчук Богдан

Життєві історії матусь, які є членами громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКІВСЬКИЙ ПРОЕКТ« МІО-ЛАЙФ », дуже схожі. Розповім вам свою. Влітку 2007 року у нас народився чудовий, здоровий хлопчик Богдан. Вся сім’я раділа його першим успіхам. Ось і головку почав тримати, а ось сидить сам, перші слова. А як ми раділи його першим крокам. З тремтінням в серці я з чоловіком відвели його в дитячий садочок. Але з часом ми стали помічати дивну ходу сина. Невміння високо стрибати і швидко бігти нас дуже бентежило. А заняття в гуртку бойового гопака давалися все важче і важче. Лікарі лікували нам плоскостопість, призначали масажі та ще багато чого. Близько двох років ми не бачили ефекту від такого лікування. Літо 2013 року змінило наше життя. Ніхто в нашій сім’ї не вірив в цей страшний діагноз: прогресуюча міодистрофія Дюшена. Де ми тільки не були і у кого тільки не консультувалися, все зводилося до одного. Прочитавши все про цю хворобу, я довго не могла усвідомити, що таке буває.

У перший клас вела сина з болем в душі і страхом перед безвихідним становищем. Один лікар мені сказав, що будь-яка чорна біда з часом стає сірою. І ось, прийнявши це, усвідомивши, що тільки ми можемо розмалювати нашому синові це життя, почали заново вчитися жити. Ще тоді, коли не було відомо про хворобу Богдана, у нас народився ще один синочок. На щастя, він здоровий. Тому опускати рук ми не маємо права. З того страшного літа вже минуло 4 роки. Мій Богдан вже буде вчитися в 5 класі. Але, на жаль, поріг школи він переїде на візку. Я, як всі такі ж матусі, ні на хвилинку не залишаю віру, що ліки все-таки винайдуть, і наші хлопці будуть здоровими.

Тиждень тому Богдан перший раз сів у свою коляску. Я ночами не спала і не знала, як його підготувати до цього, які знайти слова. Але він мене вразив до сліз: “Мамочка, прокати мене з вітерцем через кімнату»!, «Тепер я сам зможу переїхати до кухні, і тобі не буде вже так важко мене носити». В цю мить я зрозуміла, що він сильніший за мене. Я і мій чоловік не маємо права бути слабшими. Я знаю, що у мого Богдана велике майбутнє. Його подорож цим прекрасним світом буде дуже довгою.